MENU
Головна » Статті » Для батьків

Значення фізичної культури в житті людини

Значення фізкультури у житті (реферат)

 

У статті 1 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" сказано, що "фізична культура - складова частина загальної культури суспільства, яка спрямована на зміцнення здоров'я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібно­стей людини з метою гармонійного формування її особистості".

Фізична культура виникла одночасно із загальною куль­турою на ранніх ступенях розвитку цивілізацїї. На перших по­рах засоби фізичної культури відбивали матеріальний рівень життя людини, випливали, як правило, з природних форм руху (ходьби, бігу по пересіченій місцевості, кидання каміння і па­лок, стрибків, плавання тощо) і використовувалися, головним чином, для підготовки людей до існування.

З розвитком суспільства та матеріальних цінностей розви­вається як загальна, так і фізична культура. При цьому ступінь розвитку однієї значно позначається на вираженість другої.

Водночас з розвитком суспільства фізична культура відгалу­жується від загальної культури в самостійну галузь. Уже в первіс­ному суспільстві вона набуває цілеспрямованого характеру і ви­користовується для підготовки до виконання окремих видів діяль­ності. У цей час виникає і один з основних її компонентів -

фізичне виховання, метою якого був розвиток рухових якостей, морально-вольових, розумових та інших здібностей, а також про­фесійно-прикладних навичок тощо.

На сучасному етапі розвитку суспільства фізична культу­ра - це самостійна і особлива галузь загальної культури, яка спрямована, головним чином, на зміцнення здоров'я людини, продовження її творчої активності та життя, а також на зрос­тання і вдосконалення її всебічного і гармонійного розвитку та використання набутих якостей в суспільній, трудовій та інших видах діяльності.

Головними чинниками всебічного розвитку, перш за все, є розвиток усіх видів діяльності людини та вміння використовува­ти їх у повсякденному житті. Ступінь їх вираженості визначаєть­ся багатьма чинниками, головними з яких є прояв різноманіт­ності змісту, форм, методів і засобів діяльності людини та їх оп­тимальне поєднання.

У своїй основі фізична культура, як і кожна з видів куль­тури, має духовну і матеріальну форми вираження, її духовна сторона проявляється у зростанні загального інтелекту люди­ни, у зміні її психоемоційного стану, розумових здібностей, у надбанні науково-теоретичних знань з галузі фізичної культури та спорту, інших гуманітарних та біологічних наук (психології, педагогіки, соціальної психології, анатомії, фізіології, гігієни, біомеханіки) та їх раціональне використання в повсякденному житті.

Матеріальна форма прояву фізичної культури - це розви­ток фізичних якостей людини, зміни структурно-функціональ­них параметрів людського організму в цілому та його окремих систем і органів, а також вираження функціонального взаємо­зв'язку між ними.

Ступінь вираження як духовної, так і матеріальної форм прояву фізичної культури залежить від рівня розвитку суспіль­ства (соціального, політичного, економічного, наукового, духов­ного тощо), а також наявності та стану матеріальної бази (стадіо­нів, басейнів, спортивних кортів і майданчиків, залів, палаців, спортивних приладів та інвентарю, спортивної форми тощо).

Залежно від того, в якій сфері діяльності використовуєть­ся фізична культура, вона отримує відповідну назву: "дошкіль­на фізична культура", "шкільна фізична культура", "фізична куль­тура в професійно-технічних училищах та спеціальних середніх навчальних закладах", "фізична культура у вузах", "лікувальна фізична культура", "виробнича фізична культура", "особиста фізична культура"тощо.

Таким чином, можна вважати, що фізична культура - це сукупність досягнень суспільства у створенні та раціональному використанні спеціальних засобів, методів і умов цілеспрямова­ного вдосконалення людини.

Основними показниками розвитку фізичної культури на даному етапі розвитку нашої держави, як це сказано в главі 2 Закону України "Про фізичну культуру і спорт", є рівень здо­ров'я, фізичний розвиток та підготовленість різних верств насе­лення; ступінь використання фізичної культури в різних сфе­рах діяльності; рівень розвитку системи фізичного виховання; рівень розвитку самодіяльного масового спорту; рівень забезпе­ченості кваліфікованими кадрами; рівень впровадження у фізич­ну культуру досягнень науково-технічного прогресу; відобра­ження явищ фізичної культури в засобах масової інформації, у творах мистецтва і літератури; матеріальна база; рівень спортив­них досягнень тощо.

Згідно з функцією впливу фізичного виховання на люди­ну, розрізняють дві її нерозривно пов'язані сторони: фізичну освіту і фізичне вдосконалення організму, які здійснюються за допомогою розвитку фізичних якостей.

Фізична освіта - це вміння керувати рухами свого тіла і окремими його частинами (голови, тулуба, рук, ніг тощо) як у

просторі, так і в часі, виділення окремих рухів з поміж бага­тьох, порівняння їх між собою, керування ними та раціональне їх поєднання з метою найефективнішого використання в умовах життєдіяльності людини. Іншими словами, в основі фізичної осві­ти лежить засвоєння як теоретичних, так і практичних знань з використанням рухових умінь і навичок у різних умовах життє­діяльності.

Фізичне вдосконалення характеризується станом здоро­в'я та всебічним розвитком людини, до якого відносяться стан розвитку фізичних якостей та формування рухових умінь і на­вичок, загальний рівень працездатності, морфофункціональні зміни організму і його окремих систем і органів, засвоєння спеці­альної системи знань тощо. Так, наприклад, під впливом систе­матичних занять фізичними вправами розвивається швидкість, швидкісно-силові якості, сила, витривалість, гнучкість, спритність тощо; удосконалюється за формою, будовою і функцією тіло людини та його окремі органи і системи (збільшується маса м'язової і кісткової тканин, зростає маса легень, їх дихальний об'єм та життєва ємність, збільшуються м'язова маса та об'єм серця, викид крові з нього тощо). Діапазон можливостей при цьому великий. Однак, слід зазначити, що як розвиток фізич­них якостей, так і вдосконалення форми, будови та функції організму обумовлені природними задатками людини, якими наді­лена вона за спадковістю. А тому вдосконалювати розвиток ру­хових якостей, будову тіла можна до певних показників.

У практиці фізичне виховання дуже часто носить профе­сійно-прикладний характер, тобто спрямоване на певну трудову діяльність. В таких випадках користуються терміном "фізична підготовка". Це відноситься, наприклад, до фізичного вихован­ня пожежника, підводника, космонавта, альпініста тощо.

Для формування фізично здорової та всебічно розвиненої людини виникла система фізичного виховання. Вона включає в себе ідеологічні, наукові, методичні, організаційні, правові, нор­мативні, контролюючі та інші елементи.

окремих систем і органів (особливо це помітно при порівнянні дихальної і серцево-судинної систем), значно гірша захисна функ­ція організму щодо різних патогенних факторів. Відсутність руху значно відбивається на фізичній і розумовій працездатності, на функції всього організму.

Як було зазначено вище, іншою потребою виникнення сис­теми фізичного виховання є зміцнення здоров'я. З давніх-давен відомо (на це звертали велику увагу лікарі, філософи, вчені, поети), що заняття фізичними вправами сприяють покращанню здоров'я людини. Особливо надавалося великого значення фізич­ним вправам у стародавньому Китаї, Індії, Греції, Римській імперії тощо. Так, наприклад, у Китаї при більшості захворювань (особ­ливо серцево-судинної і дихальної систем) разом з ліками при­писувалися, як правило, заняття фізичними вправами, водними процедурами тощо.

Особливого значення набувають заняття фізичною культу­рою і спортом на сучасному етапі у зв'язку з обмеженням рухо­вої активності, з витисненням з нашого життя м'язових зусиль, що поруч з нервовими напругами, стресовими ситуаціями, над­лишковою вагою та іншими факторами сприяють розвитку різних захворювань, особливо серцево-судинних і нервових.

Виявлено, що систематичні заняття фізичними вправами запобігають виникненню хвороб, покращують імунну систему, а також прискорюють відновлення функцій всіх систем і органів людського організму. Найбільш позитивний результат дають за­няття фізичними вправами на серцево-судинну, дихальну, нер­вову та інші системи. Однак, слід пам'ятати, що фізичні вправи мають оздоровчий ефект тільки при правильному підборі їх відпо­відно до захворювання та правильному їх дозуванні. При цьому також потрібно враховувати вік, стать, фізичну підготовленість і працездатність, функціональні можливості організму, тяжкість захворювання тощо.

Фізична культура і спорт - дієві засоби для виховання всебічно гармонійного розвитку особистості, які поєднують в собі освітню, оздоровчу, виховну та інші ланки.

Освітня сторона спрямована, перш за все, на засвоєння теоретичних знань у галузі фізичного виховання та спорту, оволодіння руховими уміннями і навичками, які необхідні в житті, та використання їх у практичній діяльності. Це знання про розви­ток фізичної культури і спорту, їх вплив на організм людини і різні сторони діяльності, це усвідомлене засвоювання рухових умінь і навичок, їх застосування у житті.

Зв'язок розумового виховання з фізичною культурою і спортом — багатосторонній. На заняттях фізичними вправами набуваються знання про раціональний спосіб виконання рухо­вих дій, застосування їх у тому чи іншому виді діяльності. За­няття фізичною культурою і спортом допомагають розвитку пам'яті, особливо рухової та зорової, вдосконаленню уваги, її точності та якості. У добре підготовленої людини менший час реакції переключення від однієї дії до іншої, краща розумова працездатність і її стійкість, більша кількість смислових опе­рацій за визначений проміжок часу. Відновлення загальної і розумової працездатності проходить значно швидше і ефектив­ніше, коли розумова діяльність чергується з фізичною. Однак, слід пам'ятати, що тільки оптимальні фізичні навантаження по­зитивно впливають на всі вище перераховані прояви.

Одним із основних показників всебічно гармонійного роз­витку людини є її здоров'я. Його збереження і зміцнення, підви­щення рівня фізичної підготовленості і працездатності, продов­ження творчої активності - соціальні завдання нашої країни в галузі фізичної культури і спорту. Фізичний стан людини зале­жить від багатьох факторів, основними з яких є природні (спад­ковість, морфофункціональні особливості тощо) і соціальні (умо­ви життя, виробнича діяльність). Фізичний розвиток людини -це керований процес. За допомогою спеціально організованих спортивних заходів та занять фізичними вправами, раціонально­го харчування, режиму праці та відпочинку, інших факторів, можна, значною мірою, змінювати показники рухової активності (силу, швидкість, витривалість, гнучкість, спритність тощо), будову тіла, фізичну функціональну підготовленість, цілеспря­мовано удосконалювати регуляторні функції нервової системи, збільшувати структурні параметри і покращувати функціональні можливості всіх систем і органів людського організму, особливо дихальної і серцево-судинної. Показником фізичного розвитку людини вважають тілобудову та розвиток її рухових якостей.

Заняття фізичними вправами покращують процес компен­саторно-пристосувальних реакцій організму під час старіння, є запобіжним засобом його перебігу, сповільнюють інволюції ди­хальної системи і цим самим продовжують життя і творчу ак­тивність людини.

Виховна сторона всебічно гармонійного розвитку забез­печує соціальне формування особистості відповідно до соціаль­ного стану суспільства. Сюди відносяться патріотичне, мораль­но-вольове, естетичне виховання.

Заняття фізичною культурою і спортом, виступи на зма­ганнях, особливо великого рангу (першості Європи, світу, олімпійські ігри тощо) виховують любов до Батьківщини, за яку виступає колектив, де виховувався спортсмен, повагу до тренера. Особливо ці почуття проявляються під час підняття національного прапора та виконання державного гімну.

Під час занять фізичними вправами та спортом розвивають­ся і такі якості: сила волі, сміливість, самовладання, рішучість, упевненість у своїх силах, витримка, дисципліна, підпорядкуван­ня своїх вчинків меті команди і колективу, вольові зусилля подо­лання втоми на тренувальних заняттях та змаганнях, подолання різних труднощів (біль, небажання тренуватися чи змагатися тощо), подолання негативних емоцій, нервово-стресових явищ (травми, зустріч з відомим сильнішим суперником тощо). Особ­ливо проявляються ці риси характеру на спортивних змаганнях, де доля перемоги колективу залежить індивідуально від кожного учасника команди. У спортивній боротьбі, як ніде розкриваються і виховуються такі риси характеру, як розсудливість, благо­родність, порядність, чесність, доброзичливість, повага до супер­ника, чесна боротьба тощо.

Велику силу впливу має фізична культура і спорт на естетичне виховання. Вони розвивають у людини здатність сприймати, відчувати, правильно розуміти, оцінювати прекрасне у вчинках і особливо в рухах. Під впливом занять пропорцій­но і гармонійно розвивається форма тіла (витонченість, постава, розвиток мускулатури тощо), більш точними, досконалі­шими і цілеспрямованими стають рухи, зменшуються фізичні зусилля, зростає раціональність та естетичність їх виконання.

За допомогою спорту, особливо таких видів, як художня, спортивна і ритмічна гімнастика, фігурне катання, акробатика, стрибки у воду, із парашутом, розвивається правильність розу­міння краси рухів людини. Альпінізм, туризм, парусний спорт, планеризм дозволяють сприйняти прекрасне, що оточує нас в природі.

Особливо великий ефект на розвиток естетичного вихо­вання мають гімнастичні виступи, спортивні змагання, масові спортивні свята, показові виступи, фізкультурні паради та інші спортивно-видовищні заходи, в процесі яких спортсмени чи фізкультурники демонструють не тільки злагоджені рухи, дії, але й виховують відчуття прекрасного, естетичні смаки, ідеали, потребу їх реалізації у повсякденному житті.

Важливою ознакою системи фізичного виховання є і підго­товка людини до високопродуктивної праці та захисту Батьків­щини. Вона визначає практичну роль фізичного виховання в суспільстві.

Уже на ранніх етапах розвитку людства фізичні вправи були одним з найактивніших засобів підготовки людини до тру­дової і військової діяльності. З розвитком суспільства зростає роль фізичної культури і спорту в підготовці до професійної праці і захисту Батьківщини. Особливого значення набувають вони в наш час - час науково-технічного прогресу, автомати­зації, комплексної механізації та інтенсифікації виробничих відносин, коли професійна діяльність вимагає розумового на­пруження, точних і швидких рухів та дій, координаційних здібно­стей та розвитку фізичних якостей. З покращанням фізичної підготовки (розвитком швидкості, сили, витривалості, гнучкості, спритності), зміцнення здоров'я та підвищення рівня розвитку життєво важливих рухових умінь і навичок прискорюється

навчання і оволодіння руховими діями і навичками, які необхідні в професійній діяльності.



Джерело: http://5ka.at.ua/load/fizichna_kultura/znachennja_fizkulturi_u_zhitti_referat/65-1-0-13920
Категорія: Для батьків | Додав: Кант (25.01.2016) | Автор: Вахрушин В. Ю.
Переглядів: 420 | Теги: здоровий спосіб життя, Значення фізичної культури | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar